Цікаво.
Що до мене, мені николи не подобалися сучастні жіночі прикраси, але мені завжди були цікави старовінни оберіги.
Українські етнічні прикрасиСилянки, або плетінки, — рівні смужки з бісеру, жінки носили щодня як оберіги.
читать дальшеКризи — широкі округлі комірці, виготовлені із бісеру на основі геометричних та рослинних поєднаннь, що прикрашали одночасно шию, груди та плечі жінки.
Їх носили у свята лемки і бойки.
Згарди - традиційна гуцульська шийна прикраса-оберіг, що складається з декількох литих хрестиків, в проміжках між якими компонуються латутні або мідні "переміжки", нанизані на дротик або ремінець. Не дивлячись на те, що згарди традиційно асоціюються з християнськими віруваннями, насправді, прикраса має куди древнішу історію. Чоловіки носили згарди-персні.
Шелест - металеве намисто з невеликих круглих дзвіночків ,носили на Гуцульщині. Вважається однією з найбільше архаїчних прикрас.
Коралі – найбільш розповсюджуване традиційне намисто українок, що складалося з привозних коралових намистинок, нанизаних на нитку. Кількість ниток, варіювалась від 1 до 25, кожна з яких мала назву - "разок".
Пацьорки — намисто із скла, смальти. Інкрустувалися золотом і розписувалися кольоровими фарбами.
Салба - на Буковині так називали різновиди срібних дукачів, що з часом інтегрувались в поняття нагрудного намиста, основою якого слугували тканина та монети. За традицією, салби дівчині дарував хрещений батько, коли їй виповнювався 1 рік. Подібні прикраси є частиною національних костюмів багатьох слов’янських та тюркських народностей.
Дукачі - прикраси у вигляді медалеподібних монет з металевим бантом, оброблені камінням та дорогоцінностями. Дукач слугував певним композиційним центром усіх жіночих нагрудних прикрас та закріплювався всередині на найвиднішій частині намиста. Основою для виготовлення прикраси були австрійські монети та рублі, що могли відрізнятись тематикою зображення, від портретних вирізблень до біблійних сюжетних сцен.